01-06-2023

ВСЕСВІТНІ ДНІ І МІЖНАРОДНІ СВЯТА

 

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

5 грудня 1972 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 5 червня Всесвітнім днем навколишнього середовища, який буде проводитись з метою поглиблення суспільного усвідомлення необхідності зберігати і покращувати довкілля.

Обрання цієї дати обґрунтовано тим, що саме в цей день відкрилася Конференція ООН із проблем навколишнього середовища (Стокгольм, 1972) за результатами якої створено Програму ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). У 2000 році в цей день розпочато програму ООН «Тисячоліття довкілля – приступити до дій».

Програма є ще одним нагадуванням людству про його роль в охороні довкілля. Всесвітній день довкілля вважається однією з найважливіших подій екологічного календаря і щороку відзначається в більш ніж 100 країнах світу, починаючи з 1973 року. Щорічне святкування дня довкілля допомагає привернути увагу суспільства до екологічних проблем і підкреслює гостру необхідність в зміні ставлення людини до природних ресурсів.

 

До Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища  інформаційно – бібліографічний відділ підготував віртуальну виставку “Що залишаємо майбутнєму ”, на якій представлена література з фонду бібліотеки. Меню сайту : «Бібліотечний гід / Віртуальні виставки».

 



30-05-2023

ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА ПОВНОТЕКСТОВИХ ВИДАНЬ

 

 

 

ШАНОВНІ КОРИСТУВАЧІ!

Фонд Електронної бібліотеки поповнився новими повнотекстовими виданнями. Усі бажаючі можуть ознайомитися із новинками переглянувши меню сайту : "Бібліотечний гід / Нові надходження / Надходження до Електронної бібліотеки (травень 2023)".

 

УВАГА! ЕБ поповнилася виданнями української та світової художньої літератури.

 

 



30-05-2023

ВИДАННЯ БІБЛІОТЕКИ

 

4 червня виповнюється 160 років від  дня народження видатного українського  зодчого, архітектора-новатора, мисливця, спортсмена Владислава Городецького.

Фантазія художника, енергія будівничого, геній митця забезпечили його архітектурним шедеврам довге славне існування. 30 років свого життя Городецький віддав Києву, подарувавши йому чимало неповторних дивовижних споруд. Серед семи чудес Києва — три об’єкти, до створення яких причетний Владислав Городецький: Національний художній музей, Будинок актора (Караїмська кенаса), що на Ярославовому Валу, і Будинок прийомів на Банковій (більше відомий як будинок з химерами).

Славетний український архітектор Владислав Городецький добре відомий не лише в Україні, але й і в Польщі, Ірані та інших країнах.

 

Пропонуємо вам тематичний дайджест “Владислав Городецький – майстер київського епатажу“, переглянувши який ви дізнаєтесь багато цікавого про життя В. Городецького та зможите побачити перлини архітектури видатного митця. 

 

 



25-05-2023

КНИЖКОВА ВИСТАВКА

 

Наш Київ розіслався

На горах над Дніпром,

Садами заквітчався,

Мов дівчина вінком.

Його побудували

Брати, батьки, діди.

І славно захищали

Від лютої біди… (М. Рильський)

 

День Києва щорічно відзначається в останню неділю травня починаючи з 1982 року. За останній рік Київ став справжнім символом незламності духу, адже так і не підкорився російським окупантам. Цього року український столиці виповниться 1541 рік. Київ таємничий, загадковий, з насиченою історією, на його території розташовано безліч історичних та архітектурних пам’яток, йому присвячено багато літературних творів.

 

З нагоди святкування Дня Києва у науковому читальному залі (8 поверх, кім.802) та на абонементі художньої літератури(8поверх, кім.803) представлені перегляди літератури «Погляд крізь століття» і «Київ очима українських письменників» де представлена література з фонду бібліотеки Національного транспортного університету.

Для пошуку інших документів цієї тематики радимо скористатись  електронними ресурсами  бібліотеки.

 



23-05-2023

ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА

 

 

 

ШАНОВНІ КОРИСТУВАЧІ!

До 100–річчя з дня народження одного з фундаторів НТУ – Ярослава Васильовича Хом’яка інформаційно-бібліографічний відділ підготував віртуальну виставку його праць, які знаходяться у фонді бібліотеки.

Ярослав Васильович залишився в нашій пам’яті як людина високої ерудиції та енциклопедичних знань, розсудлива у  прийнятті рішень, надзвичайно інтелігентна та толерантна, з щирим патріотичним ставленням до  України.

 

Докладніше, меню сайту : «Бібліотечний гід / Віртуальні виставки».

 

 

 



22-05-2023

КНИЖКОВА ВИСТАВКА

 

 
 
17-19 травня в Національному транспортному університеті пройшла 79 наукова конференція професорсько-викладацького складу, аспірантів, студентів та співробітників відокремлених структурних підрозділів.
В рамках інформаційної підтримки заходу ми підготували перегляд наукових видань наших вчених з фонду бібліотеки.
 
 
 
 


17-05-2023

ВСЕСВІТНІ ДНІ І МІЖНАРОДНІ СВЯТА

 

ДЕНЬ ВИШИВАНКИ

Кожен третій четвер травня Україна святкує День вишиванки. У культурі будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка – яскравий приклад і підтвердження цьому.

15 років тому студентка історичного факультету з Чернівців Леся Воронюк запропонувала провести акцію – в один день прийти до університету у вишиванках. На таку ідею її надихнув інший студент , який часто носив вишиту сорочку на заняття. Вже за декілька років флешмоб вийшов за стіни закладу вищої освіти, а в Україні з’явилося нове свято. Цього дня в Університеті розмаїття кольорів та візерунків вишиванок які одягли наші студенти, викладачі та співробітники.

Докладніше

 

Цікаві факти для Вас про Національний одяг України:

  1. Вишиванка є набагато старшою, аніж може здатися. Найдавніші знайдені сорочки з вишивкою датуються УІ століттям нашої ери.
  2. Перш ніж взятися за вишивання , потрібно було попоститися й помолитися, а також обов’язково вимити руки.
  3. Спочатку чорні сорочки могли носити лише чоловіки. Сьогодні ж найпопулярнішими є білі варіанти.
  4. Вишиванка спочатку була святковим одягом. У давні часи вважали, що вишитий одяг захищав від злих духів та мав символічне значення, перший , хто зробив носіння такої сорочки звичайним, був Іван Франко.
  5. За легендою, чумаки довіряли прання вишитої сорочки лише одній дівчині. Таким чином, чумак підтверджував вірність своїй коханій.
  6. Першу школу вишивки створили ще в ХІ столітті .Її заснувала сестра Володимира Мономаха – Анна. У школі опановували мистецтво гаптування золотом і сріблом.
  7. Про те, що по всій країні візерунки відрізняються, відомо багатьом. Та чи знали ви, що їх видів насправді більше сотні?
  8. У більшості випадків вишивання сорочки займає декілька тижнів чи місяців. Проте деякі вишиванки можуть виготовлятися протягом трьох чи більше років.

 



15-05-2023

ДО ДНЯ НАУКИ

 

 

“ФІЗИКА ВИМАГАЄ САМОЗРЕЧЕННЯ” - ЛЕВ ДАВИДОВИЧ ЛАНДАУ

Фізик-універсал – Лев Ландау. Його ім’я відоме фізикам усього світу. Коло наукових інтересів й творчості вченого надзвичайно широке, в роботах вражає ясність думки, вміння відокремлювати з нагромадження теорій і фактів сутність проблеми, чітко визначити мету дослідження, а потім її досягати. Роботи й дослідження Л. Д. Ландау стосуються різних галузей сучасної фізики. Завдяки йому виникло чимало нових наукових напрямів, теоретичних і експериментальних досліджень. Він створив потужну наукову школу і нинішній рівень теоретичної фізики багато і чому має завдячувати Льву Давидовичу.

 

Академік Ландау – член англійського Королівського товариства, Датської й Нідерландської академії наук, Національної академії наук США, Американської академії наук і мистецтв.

1960 року йому присвоєно премію імені Ф. Лондона за дослідження низьких температур (фізика) і нагороджено медаллю імені Макса Планка.

1962 року вчений отримав Нобелівську премію.

 

Ландау народився 22 січня 1908 року в Баку., в сім’ї інженера-нафтовика. Закінчив школу в 13 років і вже тоді захоплювався точними науками, був знайомий з основами вищої математики.

Докладніше

 

1922 року юнак вступив до Бакинського університету, де водночас навчався на двох факультетах – фізико-математичному і хімічному.

1924 року перейшов на фізичне відділення Ленінградського університету. Ландау захоплено вивчав теоретичну фізику, часом перевтомлювався, що вночі не міг заснути: формули увижались йому в очах.

У 1927 році Лев Давидович закінчив Ленінградський університет і став штатним аспірантом фізико-технічного інституту. Тут підготував свої перші наукові роботи – теорію інтенсивності у спектрах двоатомних молекул і розглянув проблему гальмування у квантовій механіці, де вперше розглянув стан систем за допомогою матриці цільності.

1929 року поїхав за кордон, працював у Данії, Англії й Швейцарії. Найважливішим для нього було перебування в Копенгагені, де в інституті теоретичної фізики у великого Нільса Бора збирались фізики-теоретики усієї Європи. Зустрічі з Бором глибоко вразили Ландау, він вважав його своїм учителем, а Бор, у свою чергу, пишався своїм талановитим учнем і послідовником.

У 1932 році Ландау переїздить з Ленінграда до Харкова. Стає науковим керівником теоретичної групи УФТІ. Водночас очолює кафедру механіко-машинобудівного інституту, а з 1935 року – керує кафедрою загальної фізики ХДУ.

У 1934 році йому присвоєно ступінь доктора  фізико-математичних наук (без захисту дисертації), а наступного року – звання професора.

Перебування Льва Давидовича а Харкові – плодотворний етап його наукової й педагогічної діяльності. Тут він створив свою славетну наукову школу теоретичної фізики, відому у світі. Особливість її полягала в тому, що учнями були переважно однолітки Дау. Всі були  на «ти», навіть зі своїм учителем. Ландау, як наставника, можна порівняти лише з його вчителем Нільсом Бором.

Навесні 1937 року Лев Давидович переїздить до Москви, де очолив теоретичний відділ Інституту фізичних проблем Петра Капіци, він залишається тут до кінця життя, в саме цьому закладі його діяльність досягла розквіту.

Восени 1962 року Королівська академія наук Швеції присудила йому Нобелівську премію з фізики за роботи в галузі теорії конденсування стану матерії, зокрема, рідкого гелію. Як непосвяченим оцінити масштаб звершеного ученим-першопрохідником? Сам Ландау висловив ступінь проникнення в світ незнаного: «Найвеличнішим досягненням людського генія є те, що людина може зрозуміти речі, котрі вона вже не в силах уявити».

Лев Ландау був всебічно обдарованою людиною – неперевершений фізик-теоретик, знавець історії, мистецтва, а ще був педагогом від Бога. За його показною різкістю приховувалось велике любляче серце і доброта. Ці риси особистості й таланту Ландау привели його до становища «верховного наукового судді» для учнів і колег. Про ставлення вченого до науки свідчить його зауваження: вона вимагає самозречення.

 



10-05-2023

БІБЛІОТЕКА - ДОСЛІДНИКАМ

 

 

 

ВИМОГИ ДЛЯ ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ КАНДИДАТА ТА ДОКТОРА НАУК У 2023 РОЦІ

Здобуття наукового ступеня кандидата або доктора наук вимагає від вчених значної кваліфікації, навичок та наукової активності. Зокрема, необхідно підготувати власну дисертацію та опублікувати низку наукових статей. У цій статті ми розглянемо основні вимоги до здобуття цих наукових ступенів у 2023 році.

Докладніше

 

Загальні вимоги для здобуття наукового ступеня 

Відповідно до Порядку присудження наукових ступенів, існують такі вимоги:

  • Наукові ступені кандидата та доктора наук присуджуються особам, які мають повну вищу освіту, глибокі професійні знання та значні досягнення в певній галузі науки.
  • Наукові досягнення на здобуття наукового ступеня подаються у вигляді дисертації (спеціально підготовленої кваліфікаційної наукової праці на правах рукопису) або опублікованої монографії, або наукової доповіді щодо сукупності статей.
  • Документи, що підтверджують практичне використання отриманих претендентом результатів – впровадження у виробництво, достатня дослідно-виробнича перевірка, отримання нових кількісних та якісних показників, суттєві переваги пропонованих технологій, зразків продукції, матеріалів тощо.

Отримання ступеня кандидата наук:

  • Науковий ступінь кандидата наук здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра.
  • Кандидатська дисертація: повинна містити нові науково обґрунтовані результати проведених здобувачем досліджень, які вирішують конкретне наукове завдання, що має важливе значення для певної галузі науки; подається до захисту лише за однією спеціальністю.
  • Наявність необхідної кількості та видів наукових публікацій, включаючи статті у виданнях Категорії Б, міжнародних наукометричних базах Scopus та Web of Science, а також монографії чи глав монографії.
  • Активна участь у наукових конференціях, семінарах та симпозіумах.
  • Здобувач наукового ступеня кандидата наук, який не має повної вищої освіти в галузі науки, з якої підготовлено дисертацію, складає додаткові кандидатські іспити, перелік яких визначає спеціалізована вчена рада за програмами, затвердженими МОН.
  • Наукові ступені в галузі медичних та ветеринарних наук можуть бути присуджені претендентам, які мають відповідно повну вищу медичну та ветеринарну освіту. За окремими науковими спеціальностями наукові ступені в галузі медичних та ветеринарних наук можуть бути присуджені претендентам, які мають повну вищу біологічну освіту.
  • Ступінь кандидата наук присуджується спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) внаслідок успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді.

Здобуття ступеня доктор наук:

Загальні вимоги для здобуття ступеня доктора наук можуть змінюватись в залежності від країни та спеціалізації. Загалом, основні вимоги до претендента на отримання наукового ступеня доктора наук зазвичай включають такі пункти:

  • Науковий ступінь доктора наук набувається особою на науковому рівні вищої освіти на основі ступеня доктора філософії за умови проведення оригінальних досліджень, отримання наукових результатів, що забезпечують вирішення важливої теоретичної чи прикладної проблеми, що мають загальнонаціональне чи світове значення та опубліковані у наукових фахових виданнях.
  • Наявність наукового ступеня кандидата наук чи його еквівалента.
  • Наявність значного досвіду наукової роботи та практичної діяльності у своїй галузі знань.
  • Підготовка та захист докторської дисертації, що є науковим дослідженням, виконаним на високому рівні і вносить істотний внесок у розвиток даної наукової галузі.
  • Наявність необхідної кількості та видів наукових публікацій, включаючи статті у виданнях Категорії Б, міжнародних наукометричних базах Scopus та Web of Science, а також монографії чи глав монографії.
  • Активна участь у наукових конференціях, семінарах та симпозіумах, а також наукове керівництво молодими вченими та аспірантами.
  • Значимість та практична значимість результатів досліджень, виконаних здобувачем.
  • Успішне проходження атестації перед експертною комісією, включаючи захист докторської дисертації та участь у дискусії з опонентами.

Допускається за рішенням МОН подання до докторської ради докторської дисертації раніше п'ятирічного терміну після отримання ступеня кандидата наук у разі вагомого особистого внеску претендента на забезпечення розвитку відповідної галузі науки, що стосується наукових результатів докторської дисертації. Підтвердженням вагомого особистого внеску претендента на забезпечення розвитку галузі науки, з якої підготовлено дисертацію, може бути:

  • наявність трьох патентів на винахід, які пройшли кваліфікаційну експертизу та стосуються наукових результатів докторської дисертації;
  • наявність не менше трьох публікацій на тему докторської дисертації у виданнях, віднесених до першого, другого квартилів (Q1, Q2) відповідно до класифікації SCImago Journal and Country Rank або Journal Citation Reports;
  • нагородження державними нагородами (преміями) України чи інших держав за отримані здобувачем наукові результати, відображені у його докторській дисертації.

Вимоги до наукових публікацій

Вимоги до кількості та видів необхідних публікацій для отримання ступеня доктора або кандидата наук можуть змінюватись в залежності від навчального закладу, країни та наукової спеціалізації. Важливо заздалегідь вивчити правила та норми, встановлені конкретним навчальним закладом чи науковою спільнотою, аби успішно пройти атестацію.

Загалом основні вимоги до публікацій зазвичай включають:

  • Наявність певної кількості наукових статей, опублікованих у журналах, що рецензуються, включаючи журнали Категорії Б, і індексуються в міжнародних наукометричних базах даних, таких як Scopus і Web of Science.
  • Публікації у міжнародних журналах, збірниках наукових праць, актах конференцій та інших авторитетних виданнях, визнаних науковою спільнотою.
  • Різноманітність видів публікацій, включаючи оригінальні дослідження, огляди, методологічні статті та інші форми наукових праць, що свідчать про глибину знань та навичок претендента.
  • Можливі вимоги до якості та рейтингу наукових журналів, в яких розміщені публікації, а також до наукового внеску претендента на ці роботи (наприклад, перше авторство або участь у колективних роботах).

За темою дисертації зараховуються публікації:

  • з наведенням обґрунтування отриманих наукових результатів відповідно до мети статті (поставленого завдання) та висновків;
  • у наукових фахових виданнях, які на дату їх публікації були внесені до переліку наукових видань, затвердженого в установленому законодавством порядку;
  • у наукових періодичних виданнях інших держав за напрямом, за яким підготовлено дисертацію, при повноті викладу матеріалів дисертації;
  • у кількості не більше однієї статті в одному випуску (номері) наукового фахового видання.

За темою дисертації не зараховуються публікації, в яких повторюються наукові результати, опубліковані раніше в інших наукових публікаціях, що увійшли до мінімальної кількості публікацій на тему дисертації.

Публікації для кандидата наук

За темою дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук потрібна наявність не менше трьох наукових публікацій, з яких:

  • не менше однієї статті у наукових виданнях інших держав за напрямом, за яким підготовлено дисертацію. До такої публікації може прирівнюватись публікація у наукових фахових виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз, рекомендованих Національним агентством;
  • одна стаття може бути опублікована у електронному науковому фаховому виданні;
  • з галузей знань природничо-технічного спрямування замість однієї статті може бути приєднаний один патент на винахід (авторське свідоцтво про винахід), який пройшов кваліфікаційну експертизу і безпосередньо стосується наукових результатів дисертації (за наявності);
  • не більше одного посібника (для дисертацій у галузі знань педагогічного спрямування);
  • замість однієї статті може бути залучена монографія, у тому числі колективна;
  • статті у наукових вітчизняних та міжнародних рецензованих фахових виданнях, включених до переліку наукових видань.

Публікації для доктора наук

За темою дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук потрібна наявність 15 наукових публікацій, з яких:

  • не менше п'яти публікацій у наукових фахових виданнях інших держав за напрямом, за яким підготовлено дисертацію, зокрема статті, опубліковані в матеріалах наукових конференцій, конгресів, симпозіумів, семінарів, проведених в інших державах. До таких публікацій можуть прирівнюватися публікації у наукових фахових виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз, рекомендованих Національним агентством;
  • не більше п'яти публікацій у електронних наукових фахових виданнях;
  • з галузей знань природничо-технічного спрямування замість трьох статей можуть бути приєднані три патенти на винахід (авторські свідоцтва про винахід), які пройшли кваліфікаційну експертизу і безпосередньо стосуються наукових результатів дисертації (за наявності);
  • не більше трьох монографій, у тому числі колективних, крім опублікованої монографії, що подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук (доктора філософії);
  • не більше трьох посібників (для дисертацій у галузі знань педагогічного спрямування);
  • статті у наукових вітчизняних та міжнародних рецензованих фахових виданнях, включених до переліку наукових видань.

 

Академія статей

 



10-05-2023

КНИЖКОВА ВИСТАВКА

 

 

Кожного року у другу неділю травня Україна відзначає на державному рівні День матері (цього року 14 травня) відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99. В Україні мати споконвіку асоціювалася з берегинею сім’ї. Саме від неї залежить виховання дитини та прищеплення любові до рідної землі. Саме вона бореться за духовне збереження своїх дітей, за свідоме ставлення їх до своєї національної спадщини та походження.

 

З нагоди цього свята на абонементі художньої літератури (НБК, 8 поверх, кім. 803) оформлена книжкова виставка. Увазі користувачів пропонується різноманітна література з фонду бібліотеки НТУ, яка стосується матері, що  підтримує  домашнє  вогнище та є  джерелом ніжності, любові та краси.

В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.

 

Історія свята така : у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшанування матерів у пам'ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ , законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів. ЇЇ старання увінчалися успіхом  - в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято.

В Україні День матері святкували з 1929 року. Ініціатором впровадження Дня матері була Олена Кисилівська, редактор тижневика «Жіноча доля». Але з часом про це свято було забуто, і лише в 1999 році згадали про нього.

 




Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20