5 травня

Тема: Web of Science Core Collection для ефективної наукової діяльності.
Тези: Можливості Web of Science Core Collection для науковця, викладача та адміністратора. Де знайти ключову літературу за своєю темою? Де знайти партнера або рецензента? Які установи та науковці є лідерами за даним напрямом? Як з ними зв’язатися? Які видання спеціалізуються на даній темі? Які установи фінансували такі дослідження? Як знайти відповіді на ці питання за допомогою базового пошуку з використанням операторів пошуку та символів скорочення. Як виділити найцитованіші роботи останніх років? Як зберегти та поділитися з колегами найцікавішими даними? Як проаналізувати вибірку документів?

Реєстрація: (оберіть зручний час, перейдіть за посиланням, натисніть на Register та заповніть анкету):
- 10:15–11:15: https://bit.ly/3xwPqrN
- 16:15–17:15: https://bit.ly/3JRQuKG

10 травня

Тема: Профіль установи: створення, корегування, використання.
Тези: Коли, навіщо і кому необхідно оцінювати публікаційну діяльність організації? Які показники можна та варто дивитися? Складнощі та шляхи подолання при пошуку і аналізу публікацій установи. Створення та підтримання в актуальному стані профілю установи у Web of Science Core Collection. Які роботи (не) можуть потрапити в профіль організації? Як створити і експортувати в певному форматі список публікацій організації на певні роки. Відповіді на запитання, що буде поставлено в реєстраційних анкетах.

Реєстрація: (оберіть зручний час, перейдіть за посиланням, натисніть на Register та заповніть анкету):
- 10:15–11:15: https://bit.ly/37qRiHV
- 16:15–17:15: https://bit.ly/3jKDx9l

12 травня

Тема: Можливості аналітичного інструменту InCites для науковця та адміністратора.
Тези:: Оглядовий вебінар можливостей аналітичного інструменту InCites. Які дані використовуються, які показники розраховуються, що таке CNCI, на що звертати увагу при аналізі здобутків установи, як порівняти ВНЗ за здобутками у певній галузі. Яка установа більш ефективна в певній галузі, чому? Критерії ефективності співпраці. Пошук партнерів для виконання проектів Аналіз документів за певною темою. Готові автоматичні звіти і результати з урахуванням запитів користувача. Відповіді на запитання, що буде поставлено в реєстраційних анкетах.

Реєстрація: (перейдіть за посиланням, натисніть на Register та заповніть анкету):
- 10:15–11:15: https://bit.ly/37ZGqR1

24 травня

Тема: Research Smarter: Огляд літератури на відмінно.
Тези: Робота з джерелами інформації потребує певних навиків. Незалежно від того, працюєте ви над оглядом чи дисертацію, опис поточного стану проблеми, аргументація вибраної теми, вибір джерел які варті уваги можуть викликати хвилювання не лише у початківців. Не певні з чого почати? Відвідайте цю сесію, щоб дізнатися, як не боятися огляду літератури. Обговоримо як знайти відповідні статті; зрозуміти, які статті вказують на перспективні дослідження; як легко збирати й цитувати посилання; як працювати з посиланнями при написанні роботи та забезпечувати успішну співпрацю зі своїми співавторами.

Реєстрація: (перейдіть за посиланням, натисніть на Register та заповніть анкету):
- 10:15–11:15: https://bit.ly/3rRIqSK

26 травня

Тема: SWOT-аналіз в InCites: справжній коректний аналіз за спеціалізаціями.
Тези: InCites Benchmarking & Analytics на основі даних Web of Science Core Collection надає вам об’єктивні та надійні індикатори, необхідні для прийняття впевнених рішень щодо ваших досліджень. Приєднуйтесь до цієї сесії, щоб дізнатися, як коректно аналізувати продуктивність інституцій, оцінювати співпрацю, визначати експертів у тематиці, демонструвати сильні сторони, відкривати можливості, порівнювати з аналогами тощо.

Реєстрація: (перейдіть за посиланням, натисніть на Register та заповніть анкету):
- 10:15–11:15: https://bit.ly/3vDTqUR

Альтметрики – не перші з запропонованих «нетрадиційних» метрик. Також вживають такі споріднені терміни як webometrics (вебометрики) та суbermetrics (кіберметрики). Поняття «альтметрика» вперше було вжито в Маніфесті альтметрії 2010 року. Категорію цих показників можна розділити на такі групи:

• За кількістю завантажень та переглядів публікації;
• На основі кількості цитування (за виключенням традиційних бібліометричних показників);
• За збереженням в закладках;
• На підставі кількості обговорень, коментарів, рекомендацій та ін.

Найбільш популярними та комплексним ресурсами для розрахунку цих показників є Almetric.com і PlumAnalytics.

Almetric

Унікальна платформа, що збирає статистичну інформацію про згадки в таких джерелах:

• Політичні документи. Відстежується використання матеріалів у законах, підзаконних актах, наказах та інших регулятивних документах у всьому світі.
• Основні ЗМІ. Досліджується інформація з-понад 4000 ЗМІ, з метою моніторингу популярності статті серед громадськості.
• Бібліографічні онлайн-менеджери. Платформа надає детальну інформацію про кількість збережень за допомогою Mendeley. Для зручності статистичні дані можна розподілити за розташуванням, дисципліною та ін.
• Платформи для рецензування після публікації. Включено систему оцінки за даними платформи Publons.
• Wikipedia. Проводиться моніторинг згадок про опубліковані дослідження на 12 мовних  версіях енциклопедії.
• Патенти. На основі даних IFI CLAIMS здійснюється аналіз згадок в патентах, що подаються в 9 міжнародних патентних відомств. За допомогою цього автори мають можливість глибше оцінити економічні наслідки свого дослідження.
• Навчальні проєкти.  За допомогою Open Syllabus відображаються згадки в окремих книгах та програмах понад 4000 навчальних закладів з усього світу.
• Блоги. Система кожного дня сканує та складає список щодо використання даних в понад 9000 академічних та неакадемічних блогів.
• Dimensions. За допомогою ресурсу можливо моніторити згадки з CrossRef, PubMed Central чи OpenCitations або ж безпосередньо з повнотекстових записів, що надані видавцями контенту. Окрім посилань в наукових статтях, сервіс може відстежувати інформацію про цитування в книгах, препринтах, матеріалах конференцій, патентах, грантах, клінічних випробуваннях. Такі значення відносять радше до академічних показників та публікують на вкладці «Dimensions Citations».
• Research highlights. Враховуються рекомендації, що опубліковано на ресурсі Faculty Opinions.
• Соціальні мережі. Проводиться аналіз згадок у Facebook, Twitter, LinkedIn, Google+, Sina Weibo, Pinterest.
• Мультимедіа та інші онлайн-платформи. Також аналізуються згадки, що опубліковано в YouTube, Reddit, Q&A (stack overflow).

За допомогою деталізованого списку можна відстежувати кількість згадок та їхній тип для кожного окремого дослідження, а також, у якій країні статтю згадано найбільше та ким (представниками громадськості, вченими чи комунікаторами, до яких належать наукові блогери, журналісти та ін.) Окрім цього, для кожного типу згадок є окрема вкладка, де можна ознайомитись з текстом матеріалу, де опубліковано посилання.

PlumAnalytics

Цей сервіс має подібні принципи роботи, однак трохи інакшу методологію дослідження альтметрик. Зокрема, проводиться аналіз за такими показниками:

• Цитати – категорія включає згадки як з традиційних індексів цитування, так і альтернативних. Останні більшою мірою позначають вплив на суспільство: патентні цитати, цитати в офіційних документах та ін.
• Використання – відображає показник переглядів дослідження. Це можуть бути завантаження, переходи, відтворення відео та ін.
• Охоплення – показує, яка кількість зацікавленої аудиторії прагне повернутись до результатів дослідження в майбутньому (додавання в закладки, збережене, кількість читачів)
• Згадки – проводиться вимірювання кількості посилань на статтю у ЗМІ та блогах (записи в блогах, коментарі, огляди, посилання на Wikipedia, новинні ресурси).
• Соціальні мережі. В цю категорію входять твіти, позначки «подобається» на Facebook, репости та ін. 

Нині, альтметрики все більше використовуються при оцінюванні впливу наукових досліджень. Однак, застосування цього виду показників має як прихильників, так і критиків. Кожен дослідник у праві самостійно вирішувати, зважати йому на альтернативні метрики чи сконцентруватися на класичних, бібліометричних показниках.

©Publ.Science

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ

1. Леонардо народився у родині багатого нотаріуса і землевласника П’єро да Вінчі, його матір’ю була проста селянка Катерина. Він одержав непогану домашню освіту, однак йому не вистачало систематичних занять грецькою і латиною.

2. Він віртуозно грав на лірі. Коли у суді Мілана розглядалася справа Леонардо, він фігурував там саме як музикант, а не як художник чи винахідник.

3. За однією з теорій, Мона Ліза посміхається від усвідомлення своєї таємної для усіх вагітності.

4. За іншою версією, Джоконду розважали музиканти і клоуни у той час, як вона позувала художнику.

5. Є ще одна теорія, відповідно до якої, “Мона Ліза” – це автопортрет Леонардо.

6. Леонардо, по всій видимості, не залишив жодного автопортрету, який би міг йому бути однозначно приписаний. Учені засумнівалися у тому, що знаменитий автопортрет сангіною Леонардо (традиційно датується 1512-1515 роками), що зображує його у старості, є справжнім. Вважають, що, можливо, це лише етюд голови апостола для “Таємної вечері”. Сумніви у тому, що це автопортрет художника, висловлювалися з XIX століття, останнім їх нещодавно висловив один з найбільших фахівців по Леонардо, професор П’єтро Марані.

7. Вчені Амстердамського університету і фахівці зі США, вивчивши загадкову посмішку Джоконди за допомогою нової комп’ютерної програми, розгадали її склад: за їхніми даними, вона містить 83% щастя, 9% зневаги, 6% страху і 2% злості.

8. У 1994 році Білл Гейтс придбав за 30 млн доларів Codex Leicester – зібрання робіт Леонардо да Вінчі. З 2003 року воно демонструється у Музеї Мистецтв Сієтла.

9. Леонардо любив воду: він розробив інструкції з підводних занурень, винайшов і описав прилад для підводного занурення, дихальний апарат для підводного плавання. Усі ці винаходи Леонардо лягли в основу сучасного підводного спорядження.

10. Леонардо першим пояснив, чому небо синє. У книзі “Про живопис” він писав: “Синява неба утворюється завдяки товщі освітлених часток повітря, яка розташована між Землею і чорнотою, що знаходиться вгорі”.

11. Спостереження за Місяцем у фазі зростаючого півмісяця привели Леонардо до одного з важливих наукових відкриттів – дослідник встановив, що сонячне світло відбивається від Землі і повертається до Місяця у вигляді вторинного підсвічування.

12 Леонардо був амбідекстром – він в однаковій мірі добре володів правою і лівою руками. Він страждав дислексією (порушенням здатності читати) – цю недугу, яку ще називають “словесною сліпотою”, пов’язують зі зниженою активністю мозку у визначеній зоні лівої півкулі. Як відомо, Леонардо писав дзеркальним способом.

13. Недавно Лувр витратив 5,5 млн доларів, щоб перевезти знаменитий шедевр художника “Джоконду” із загального у спеціально обладнаний для неї зал. Для “Джоконди” відвели дві третини залу, що займає загальну площу 840 квадратних метрів. Величезне приміщення перебудували під галерею, на дальній стіні якої тепер висить знаменитий витвір Леонардо. Перебудова, що здійснювалась за проектом перуанського архітектора Лорензо Пікераса, тривала близько чотирьох років.

14. У серпні 2003 року полотно великого Леонардо да Вінчі вартістю 50 млн доларів “Мадонна з веретеном” було викрадено із замку Друмланриг у Шотландії. Шедевр зник із будинку одного з найбагатших землевласників Шотландії, герцога Бакклью. У листопаді 2011 року ФБР оприлюднило список 10 найгучніших злочинів у сфері мистецтва, у числі яких було і це пограбування.

15. Леонардо залишив проекти підвідного човна, повітряного гвинта, танка, ткацького верстата, шарикопідшипника і літаючих машин.

16. У грудні 2000 року британський парашутист Адріан Ніколас у Південній Африці спустився з висоти 3 тис. метрів з повітряної кулі на парашуті, зробленому за ескізом Леонардо да Вінчі.

17. Леонардо першим із живописців почав розчленовувати трупи, щоб зрозуміти розташування і будову м’язів.

18. Великий аматор ігор зі словами, Леонардо залишив у Codex Arundel довгий список синонімів для позначення чоловічого пенісу.

19. Займаючись будівництвом каналів, Леонардо да Вінчі зробив спостереження, що потім ввійшло у геологію під його ім’ям як теоретичний принцип розпізнавання часу утворення земних шарів. Він прийшов до висновку, що Земля набагато старша, ніж вважалося по Біблії.