НАУКОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ

 

Ефективність наукової діяльності може оцінюватися з використанням як якісних, так і кількісних показників. Кількісні оцінки засновані на опублікованих даних - це число публікацій, аналіз частоти їх цитованості, індекс Хірша або h-індекс, імпакт-фактор наукового журналу, в якому роботи опубліковані, кількість отриманих вітчизняних і міжнародних грантів, стипендій, вітчизняних та іноземних премій , участь у міжнародному науковому співробітництві, складі редколегій наукових журналів. З вищеперелічених показників останнім часом найбільший інтерес представляють число цитувань публікацій, індекс Хірша та імпакт-фактор.

 

Індекс Хірша або h-індекс – наукометричний показник, запропонований американським фізиком Хорхе Хіршем. Індекс Хірша є кількісною характеристикою продуктивності вченого, групи вчених, університету або країни в цілому, що визначається зна основі на кількості публікацій і числа цитувань цих публікацій. Для визначення індексу Хірша наявні статті ранжують по спадній числа посилань на них. Далі, визначають ту статтю, ранг якої збігається з числом її цитувань. Це число і є h-індекс.

Індекс Хірша не має фізичного тлумачення. Цей показник цитованості публікацій розділяє статті на дві частини. Перша частина має число цитувань, що перевищує ранг статті. Друга частини включає решту статей.

Індекс Хірша може обчислюватися з використанням як загальнодоступних наукометричних баз даних в Інтернеті, (наприклад, Google Scholar, eLIBRARY.ru, ADS NASA), так і баз даних з платною підпискою (наприклад, Scopus або ISI Web of Science). Слід зазначити, що індекс Хірша, підрахований для одного і того ж науковця з використанням різних баз даних, буде, взагалі кажучи, різний – як і інші наукометричні характеристики, він залежить від області охоплення обраної бази даних. Крім того, індекс Хірша може обчислюватись з урахуванням і без урахування самоцитування; передбачається, що відкидання посилань авторів на власні статті дає більш об'єктивні результати. Наприклад, у рейтингу вчених України за індексом Хірша виконується підрахунок по базі даних Scopus з відкиданням самоти якщо хоча б один автор входить одночасно в список співавторів обох статей). Вважається етичним, щоб самоцитування не перевищувало 20 % у пристатейному списку цитованих джерел. Тобто при цитуванні на кожну свою статтю автор повинен дати посилання на 4 публікації інших авторів.

 

Імпакт-фактор (ІФ або IF) – чисельний показник наукового рівня журналу. З 1960-х років він щорічно розраховується Інститутом наукової інформації (англ. Institute for Scientific Information, ISI), який в 1992 році був придбаний корпорацією Thomson і нині називається Thomson Scientific) і публікується в журналі «Journal Citation Report». Розрахунок імпакт-фактора заснований на трирічному періоді. Наприклад, імпакт-фактор журналу в 2012 році I2012 обчислюється по формулі:

I2012 = A / B, де A – число цитувань протягом 2012 року в журналах, що відслідковуються Інститутом наукової інформації, статей, опублікованих в даному журналі в 2010-2011 роках; B – число статей, опублікованих в даному журналі в 2010-2011 роках.

 

Український індекс наукового цитування (УІНЦ)

«Український індекс наукового цитування» (http://uincit.uran.ua) - це технологічний комплекс для забезпечення моніторингу суб'єктів наукової діяльності України. Призначення системи - забезпечення збору, обробки та надання доступу до даних щодо показників активності індивідуальних та колективних суб'єктів наукової діяльності України за даними низки наукометричних баз даних.

Основною функцією УІНЦ є надання можливостей аналізу загальних тенденцій розвитку наукового комплексу України, ролі і місця окремих учених та установ у розвитку національних наукових шкіл. Зокрема, система забезпечує:

перегляд довідкової інформації про учених та їх публікації;

перегляд довідкової інформації про наукові установи України та їх співробітників;

перегляд аналітичної інформації про індивідуальні показники публікаційної активності учених, показники цитованості їх робіт та ключові наукометричні показники;

перегляд аналітичної інформації про показники публікаційної активності та динаміки цитованості робіт співробітників наукових установ України різних систем та відомств;

перегляд зведених звітів про публікаційну активність учених України (окремого регіону) за визначений період часу.

 

В базах даних УІНЦ зберігаються реєстри індивідуальних та колективних суб'єктів наукової діяльності, інформація про публікації й показники їх цитованості отримується системою із зовнішніх наукометричних джерел:

 

Як підвищити наукометричні показники автору?

 

• Публікуватися у закордонних і вітчизняних журналах, що входять до відомих наукометричних баз.

• Публікуватися в співавторстві з колегами, що мають високі наукометричні показники, з  іноземними співавторами.

• Посилатися на свої роботи й роботи колег, домовлятися про взаємне цитування(в рамках допущеного мінімуму – 30 % від списку використаної літератури)

• Використовувати іноземні посилання в списку пристатейної бібліографії.

• Приділяти увагу оформленню назви, анотації, ключовим словам, списку використаної літератури.

• Реєструватися й створювати свій авторський профіль в Scopus, Web of Science, Академія Google, РІНЦ.

 

НАУКОМЕТРИЧНІ БАЗИ ДАНИХ 

 

Econlit - база даних містить більше одного мільйона записів, з цитатами і тезами з 1886 року. Ринки капіталу; країнознавство; економетрія; економічне прогнозування; економіка природокористування; постанови Уряду; економіка праці; теорія грошей; економіка міста.Ця     база даних містить більше одного мільйона записів, з цитатами і тезами з 1886 року. Ринки капіталу; країнознавство; економетрія; економічне прогнозування; економіка природокористування; постанови Уряду; економіка праці; теорія грошей; економіка міста.   

 

  

 

Publish or Perishє - безкоштовна наукова пошукова система, яка розроблена професором в галузі міжнародного менеджменту Аnne-Wil Harzing (Австралия) за підтримки компанії Google. Програму Publish or Perish треба завантажити з Інтернету тавиконати інсталяцію. Ця пошукова система дозволяє виконувати пошук публікацій за фамілією автора. Крім того можна визначити імпакт-індекси цитування для наукових видань. Результатом роботи системи є повний комплект наукометричних показників по публікаціям автора – від індекса Хірша до числа співавторів у знайдених статях. 

 

 

   

Scopus – найбільша в світі єдина мультидисциплінарна реферативна база даних (з 1995 р.), яка оновлюється щодня і яка є найбільшою базою даних наукових публікацій без повних текстів. Вона забезпечує якісну підтримку в пошуку наукових публікацій і пропонує посилання на всі існуючі цитати з обширного обсягу доступних статей. Scopus охоплює понад 18 тис. наукових журналів від 5 тис. наукових видавництв світу, включаючи близько 250 російських журналів, 13 млн. патентів США, Європи і Японії, матеріали наукових конференцій. Scopus на відміну від Web of Science в процентному відношенні набагато ширше відображає природні науки і техніку - 80%. Вона є комерційною БД і повна її версія доступна тільки на умовах передплати через веб-інтерфейс. Однак існує можливість перегляду ресурсів БД Scopus в обмеженому режимі Author preview  (доступно: кількість представлених у БД статей автора, h-index, кількість цитувань, affiliation history).    

 

        

Web of Science – база даних Філадельфійського інституту наукової інформації (Thomson Reuter Master Journal List), покриває більше 9 тис. видань англійською і частково німецькою мовою (з 1980 р.) і включає три бази – Science Citation Index Expanded (природничі науки), Social Sciences Citation Index (суспільні науки), Arts and Humanities Citation Index (мистецтво та гуманітарні науки).   

Ці ресурси не містять повних текстів статей, однак включають посилання на повні тексти в першоджерелах і списки всіх бібліографічних посилань, що зустрічаються в кожній публікації, що дозволяє в короткі терміни отримати найповнішу бібліографію по темі (глибина архіву – 20 років). Імпакт-фактор будь-якого журналу, який включено до бази Web of Science, можна дізнатися безпосередньо на сайті кожного журналу.

 

 

   WilsonAppliedScience&Technology - база даних надає вичерпну індексацію, що охоплює широкий спектр міждисциплінарних галузей на основі широкого масиву в науково-технічних журналах. Акустика; Повітроплавання; Прикладна математика; Атмосферні      науки;  Хімічне машинобудування; Цивільне будівництво; Зв’язок та інформаційні технології; Інженерні та біомедичні матеріали; Енергетичні ресурси та наукові-дослідження; Моделювання експлуатаційних умов; Геологія; Промислове проектування; Морські технології; Машинобудування; Металургія; Гірниче машинобудування; Нейронні мережі; Ядерна техніка; Океанографія; Оптичні і нейронні обчислення; Фізика; Робототехніка; Космічна наука; Транспорт; Поводження з відходами

 

Широко відомі також міжнародні наукометричні бази даних: Thomson Reuters (ISI) Web of Knowledge, Springer, Begell House Inc., Pleiades Publishing, Kluwer і ін. Всі вони є комерційними базами.

 

Серед некомерційних наукометричних баз з технічних наук можна назвати наступні бази:

Сореrnicus - www.journals.indexcopernicus.com/search_article.php,

BASE - www.base-search.net/,

DOAJ - http://www.doaj.org/,

FreeFullPDF – www.freefullpdf.com

UlrichsWeb - www.ulrichsweb.com/ulrichsweb/faqs.asp та ін.

 

Заслуговують на увагу також пошукові системи: Google Академія і Publish or Perish.

 

Google Академія є науковою пошуковою системою і разом з тим відкритою наукометричною базою даних наукових публікацій одночасно. Google Академія є складовою частиною браузера Google Chrome і підтримується компанією Google. Певною мірою вона є некомерційним аналогом БД Scopus. Вона дозволяє виконувати розширений пошук публікацій за фамілією автора або за назвою статті у наукових джерелах, які є у вільному доступі в Інтернет середовищі. Крім того, вона визначає частоту цитування знайдених за запитом публікацій. Після достатньо простої реєстрації для перевірки чи індексується ваше онлайн джерело, достатньо ввести його назву або прізвище автора в строку запиту Google Scholar, щоб отримати результати пошуку. Система обчислює індекс Хірша по публікаціям автора, а також відображає кількість цитувань кожної статті.

 

ІНСТРУКЦІЯ КОРИСТУВАЧА SCOPUS

http://www.бібліотекар.укр/2010/03/scopus.html